ЗМІНИ, які завжди з тобою
Історії відновлення соціальних працівників зі сходу
Через повномасштабну війну в Україні соціальні працівники з прифронтових та окупованих громад сходу виїхали у інші регіони. Але в нових для себе містах вони продовжують працювати з родинами з дітьми: залишилися у професії та допомагають тим, хто опинився у складних життєвих обставинах, підсилених війною.
Свої розповідають історії про соціальних працівників з Луганщини та Донеччини, які до повномасштабного вторгнення запустили нові соціальні послуги та центри на сході України в проєкті ЮНІСЕФ "Спільно. Соціальні послуги для сімей у громад". Всі створені центри знищені повністю або пошкоджені під час бойових дій.
Проєкт "Спільно. Соціальні послуги для сімей у громаді" для багатьох з нас, для партнерів, ЮНІСЕФ та громад, став певним поштовхом. Ми створили спільноту, яка розділяла спільні цінності сім'ї та дитини, розділяла ідею про те, що дитина не може бути невидимою в системі послуг. Що кожен із секторів, відповідальних за дитину, має взаємодіяти між собою, співпрацювати. Саме ця ідея стала ключем для вибудування системи інтегрованих соціальних послуг.
Наша філософія — чим раніше родини, що стикаються зі складними життєвими обставинами, стають видимими для фахівців, тим легше подолати цю кризу.
Ми працювали над цим два роки перед тим, як почалася повномасштабна війна. Перші місяці після 24 лютого в мене було непереборне бажання бути на зв'язку зі всією спільнотою. Комунікація тоді була важливою для всіх, і саме тоді проєкт набув особливого значення.
Ми намагаємося підтримувати всіх, хто виїхав з окупованих та прифронтових територій, сприяємо їхній інтеграції у нових громадах. Їхня фаховість, їхні знання та підходи, які вони впроваджують у нових містах, стали одним з найбільш потужних компонентів цієї програми.
Проєкт дав нам не тільки професійне зростання, але також можливість знайти важливі єднання і спільноту, яка і допомогла нам вистояти.
Наталія Датченко
керівниця програм захисту дітей Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)
Світлана — керівниця інклюзивно-ресурсного центру Сіверської міської ради Донецької області. Ще два роки тому вона готувалася відкривати центр для родин своєї громади. А нині перемістилася в Київ, де працює психологинею на дитячій точці “Спільно”, надає допомогу дітям і батькам.
Історія Світлани
Сіверськ (Донецька область)
київ
“У 2019 році наша громада приєдналася до проєкту "Спільно”. І ми почали співпрацювати для розширення переліку соціальних послуг на базі інклюзивно-ресурсного центру і центру надання соціальних послуг. У нас була потужна реконструкція центру. Ми покладали великі надії, але за місяць до відкриття почалася повномасштабна війна. Всі фахівці та підопічні центру родини Сіверської громади евакуювалися. На жаль, найпершим об'єктом, який пошкодили у Сіверську, був наш центр.
Незважаючи на це, все пророблене нами в Сіверській громаді не було дарма. Бо тепер ми хоч і опинилися в інших умовах, але зберегли кваліфікацію та вміння допомагати дітям і родинам. Де б я не знаходилася у майбутньому, мої знання, мої навички, залишаться при мені”.
Проєкт "Спільно. Соціальні послуги для сімей у громаді" довів свою результативність у 12 громадах Донецької та Луганської областей.
118 кейс-менеджерів пройшли тренінги щодо підходів, орієнтованих на дітей та сім’ю, надання послуг, кейс-менеджменту та міжгалузевій співпраці.
24 соціальні проєкти були розроблені, бюджетовані та реалізовані відповідно до потреб ВПО та вразливих сімей з дітьми.
12 громад впровадили міжгалузеві протоколи з виявлення та реагування на ВПО та вразливі сім’ї з дітьми.
було створено 12 інтегрованих центрів соціальних служб з розвиненою інфраструктурою для ВПО та сімей з дітьми, котрі цього потребують.
усі громади розробили та затвердили місцеві соціальні плани з бюджетами, що покривають послуги для ВПО та вразливих сімей з дітьми.
суспільний попит на інклюзивні соціальні послуги для ВПО та вразливих сімей з дітьми виріс на 23%.
Історія Світлани
Троїцьке (Луганська область)
Полтава
Світлана з Троїцького, що на Луганщині. До повномасштабного вторгнення вона працювала в соціальній сфері: була заступницею селищного голови, колишня директорка Троїцького районного центру соціальних служб, Центру з надання соціальних послуг Троїцької селищної ради.
Також реалізовувала проєкти як членкиня громадської організації “Ла Страда-Україна”, сертифікована медіаторка. Нині вона мешкає в Полтаві та працює на дитячій точці “Спільно” від ЮНІСЕФ.
Валентина — соціальна працівниця дитячої точки “Спільно” в Києві. Вона двічі переселенка з Донеччини, виховує зокрема й дитину з інвалідністю, тож про потреби дітей та їхніх батьків знає зсередини. Власний досвід, освіта та здобуті під час років роботи навички допомагають їй знаходити підхід до кожного, а неймовірна жага побачити посмішку на обличчі дитини — дають сили та наснагу працювати.
Історія Валентини
Горлівка
Сіверськ (Донецька обл.)
Київ
“Коли ми вимушені були переїхати до Києва, я дуже зраділа, що потрапила працювати на дитячу точку “Спільно”. Я тут працюю з переселенцями, які опинилися в складних ситуаціях та виховують дітей з інвалідністю.
Гадаю, що це потужний плацдарм допомоги. Місцеві мешканці, які теж приходять з дітьми, під впливом війни також мають проблеми психологічного характеру”.
Наталія Датченко
керівниця програм захисту дітей Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)
“Спільно” — це про спільноту професіоналів, яка розділяє спільні цінності і підтримує один одного. Коли ми говоримо, що жодна дитина не має залишатись осторонь, жодна дитина не має перебувати в закладах інституційного догляду, інтернатах, ми розуміємо, що для цього ми маємо забезпечити і послуги, і прийомні сім'ї, і трансформувати заклади інституційного догляду.
І тут чим швидше ми реагуємо, чим швидше починаємо бачити дитину, її родину, тим легше запобігти наслідкам в майбутньому. І якраз той пласт знання та експертизи, що ми напрацювали в Луганській та Донецькій областях стали основою для нового етапу програми “Кращий догляд для кожної дитини”, яка впроваджується зараз.
Історія патронатної родини Євгена та Олени
Дружківка
Дніпро
Дружківка
Олена: “Нам пояснювали, як поводитися у нестандартних ситуаціях, коли дитина дуже нервує чи потребує якоїсь особливої уваги. Дуже допомагають уроки тренерки Катерини Урсул.
З нею було багато практичних завдань. Коли зараз бувають такі ситуації, то ми застосовуємо знання на практиці.
Це сильно допомагає, бо це ж діти, які пережили травму. Ми плануємо лишатися в патронаті, бо Дружківка потребує патронатних родин”.
Євген та Олена з Дружківки продовжують дбати про дітей своєї громади. Кілька років тому вони вперше взяли під патронатну опіку шістьох дітей з однієї родини, яка опинилася у складних життєвих обставинах.
Нині ті діти повернулися до батьків, а в подружжя під патронатом нова дівчинка — Ангеліна. Кажуть: навчання в проєкті “Спільно” дало багато корисних навичок.
Який результат?
Створення мережі інтегрованих соціальних служб та якісної системи надання соціальних послуг, здатних реагувати на життєві кризи вразливих сімей з дітьми.
членів вразливих
сімей з дітьми
скористалися покращеною
соціальною інфраструктурою
місцевих жителів
у 12 громадах
відчули безпосередній вплив нових соціальних послуг
Як проєкт “Спільно” трансформував соціальні послуги на сході
Це архівні матеріали Свої, які ми створили і опублікували в 2020-2021 роках. Нам важливо нагадати, як громади сходу змінювалися і що втратили через повномасштабну війну.
Яким був “Спільно-центр” у Бахмуті. Сучасний простір, де родини могли отримати нові соціальні послуги
ЧИТАТИ ІСТОРІЮ
Цю публікацію створили за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Свої та не обов’язково відображає точку зору уряду Німеччини та/або ЮНІСЕФ
